рисівник

РИСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець з рисівництва.

Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (Рад. Укр., 9.II 1969, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисівник — рисівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рисівник — -а, ч. Фахівець із рисівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рисівник — РИСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із рисівництва. Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (з газ.). Словник української мови у 20 томах