рисівник
РИСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець з рисівництва.
Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (Рад. Укр., 9.II 1969, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рисівник — рисівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рисівник — -а, ч. Фахівець із рисівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рисівник — РИСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із рисівництва. Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (з газ.). Словник української мови у 20 томах