ритмомелодика
РИТМОМЕЛО́ДИКА, и, ж., лінгв. Членування мови відповідно до певних інтонаційних та ритмічних моделей.
Прагнення народу до афористичності вислову, його невимушеної краси, жива ритмомелодика мови, багатоманітні її інтонації поєдналися в творчості Шевченка з високим мистецтвом генія (Мовозн., XVII, 1962, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ритмомелодика — ритмомело́дика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ритмомелодика — -и, ж., лінгв. Членування мови відповідно до певних інтонаційних та ритмічних моделей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ритмомелодика — РИТМОМЕЛО́ДИКА, и, ж., лінгв. Членування мови відповідно до певних інтонаційних та ритмічних моделей. Прагнення народу до афористичності вислову, його невимушеної краси, жива ритмомелодика мови, багатоманітні її інтонації поєдналися в творчості Шевченка з високим мистецтвом генія (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ритмомелодика — ритмомело́дика (від ритм і мелодика) побудова речень мови за інтонаційними (пониження і підвищення голосу) і ритмічними (питальні, окличні, розповідні речення) моделями. Словник іншомовних слів Мельничука