1. Словник української мови в 11 томах

рихтувати

РИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. розм. Готувати, підготовляти що-небудь.

— Рихтуй, Артемівно, обід, бо знаю, в хлопців апетит! (Дор., Три богатирі, 1959, 31);

Увечері майор Яцуба, натягнувши на себе комбінезон, порався в гаражі, рихтував «Москвича» в дорогу (Гончар, Тронка, 1963, 175);

// Збирати, споряджати куди-небудь.

Віра рихтує мені валізку — потрібні в дорозі речі (Кач., II, 1958, 86).

2. спец. Направляти, робити придатним для чого-небудь.

Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти, і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Ю. Янов., II, 1954, 149);

Мар’ян, мов осіння година, прийшов до оселі Волошинів, здійняв у сінях над комірними дверями [дверима] свою косу, уважно глянув, збив з кісся й почав по-новому рихтувати її (Стельмах, І, 1962, 635);

Село оживало. З окремих дворів долинав і відлунювався десь аж за ставом, у панському саду, стукіт молотка. То клепали коси або рихтували грабки (Іщук, Вербівчани, 1961, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рихтувати — рихтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рихтувати — Готувати|ся|; (в дорогу) збирати|ся|, лагодити|ся|, лаштуватися, споряджати|ся|; (дефект) направляти; (колію) ЗАЛ. вирівнювати. Словник синонімів Караванського
  3. рихтувати — див. лагодити Словник синонімів Вусика
  4. рихтувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 розм. Готувати, підготовляти що-небудь. || Збирати, споряджати куди-небудь. 2》 спец. Випрямляти, вирівнювати металеві листові конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рихтувати — РИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. розм. Готувати, підготовляти що-небудь. – Рихтуй, Артемівно, обід, бо знаю, в хлопців апетит! (П. Дорошко); Увечері майор Яцуба, натягнувши на себе комбінезон, порався в гаражі, рихтував “Москвича” в дорогу (О. Словник української мови у 20 томах
  6. рихтувати — рихтува́ти 1. готувати; збирати (ст) 2. куховарити (ср, ст) 3. ремонтувати, лагодити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рихтувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. рихтувати — Рихтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рихтувати — Рихтува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. Словник української мови Грінченка