1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

рихтувати

рихтува́ти 1. готувати; збирати (ст)

2. куховарити (ср, ст)

3. ремонтувати, лагодити (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рихтувати — рихтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рихтувати — Готувати|ся|; (в дорогу) збирати|ся|, лагодити|ся|, лаштуватися, споряджати|ся|; (дефект) направляти; (колію) ЗАЛ. вирівнювати. Словник синонімів Караванського
  3. рихтувати — див. лагодити Словник синонімів Вусика
  4. рихтувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 розм. Готувати, підготовляти що-небудь. || Збирати, споряджати куди-небудь. 2》 спец. Випрямляти, вирівнювати металеві листові конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рихтувати — РИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. розм. Готувати, підготовляти що-небудь. – Рихтуй, Артемівно, обід, бо знаю, в хлопців апетит! (П. Дорошко); Увечері майор Яцуба, натягнувши на себе комбінезон, порався в гаражі, рихтував “Москвича” в дорогу (О. Словник української мови у 20 томах
  6. рихтувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. рихтувати — Рихтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рихтувати — РИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. розм. Готувати, підготовляти що-небудь. — Рихтуй, Артемівно, обід, бо знаю, в хлопців апетит! (Дор. Словник української мови в 11 томах
  9. рихтувати — Рихтува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. Словник української мови Грінченка