родовитість
РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до родови́тий.
Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Полт., Повість.., 1960, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родовитість — родови́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- родовитість — -тості, ж. Абстр. ім. до родовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родовитість — РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до родови́тий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
- родовитість — Родови́тість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- родовитість — Родовитість, -тости ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе. Словник української мови Грінченка