розбавлений
РОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розба́вити.
Дідок у глазетовому каптані поквапно допив третю свою чашку, дуже розбавлену ромом (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 111);
Крізь маленькі косі віконечка — голуба ніч у хату: синькою, ріденько розбавленою, стіни — раз-раз! І — голубі (Головко, І, 1957, 265).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбавлений — (лице): веселий [V] — розвеселений [VI] Словник з творів Івана Франка
- розбавлений — розба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розбавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбавити. || розбавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбавлений — РОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розба́вити. Крізь маленькі косі віконечка – голуба ніч у хату: синькою, ріденько розбавленою, стіни – раз-раз! І – голубі (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- розбавлений — розба́влений який відчув азарт, захоплення (ст): Розбавлені цим ку́пном ідуть ще за рукавичками, торбинкою й деякими дрібничками (Вільде) Лексикон львівський: поважно і на жарт