розбавлений

розба́влений який відчув азарт, захоплення (ст): Розбавлені цим ку́пном ідуть ще за рукавичками, торбинкою й деякими дрібничками (Вільде)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбавлений — (лице): веселий [V] — розвеселений [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. розбавлений — розба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. розбавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбавити. || розбавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розбавлений — РОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розба́вити. Крізь маленькі косі віконечка – голуба ніч у хату: синькою, ріденько розбавленою, стіни – раз-раз! І – голубі (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  5. розбавлений — РОЗБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розба́вити. Дідок у глазетовому каптані поквапно допив третю свою чашку, дуже розбавлену ромом (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Словник української мови в 11 томах