розбазарювати
РОЗБАЗА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗБАЗА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Витрачати, роздавати і т. ін. що-небудь нерозсудливо, не по-хазяйському, не за призначенням.
— Господарство розбазарював? — Людей у старці пускав? (Ю. Янов., II, 1954, 191);
— Так от що, пане Лешнер, — продовжував майор, — дійте і далі так, як ви діяли. Готуйтесь ділити землю і слідкуйте, щоб управителі не розбазарили усього майна (Собко, Запорука.., 1952, 77);
// перен. Безцільно, безглуздо витрачати (час, талант і т. ін.).
[Тарас:] А друга ультрацінна для нас річ, як ви кажете, — це той самий ентузіазм, що його ми принесли сюди з фронтів і не розгубили тут, не розбазарили його, а підкували наукою, теорією Маркса і Леніна (Мик., І, 1957, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбазарювати — розбаза́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розбазарювати — див. марнотратити Словник синонімів Вусика
- розбазарювати — -юю, -юєш, недок., розбазарити, -рю, -риш, док., перех., розм. Витрачати, роздавати і т. ін. що-небудь нерозсудливо, не по-хазяйському, не за призначенням. || перен. Безцільно, безглуздо витрачати (час, талант і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбазарювати — див. розстрачувати Словник чужослів Павло Штепа
- розбазарювати — РОЗБАЗА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗБАЗА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм. Витрачати, роздавати і т. ін. що-небудь нерозсудливо, не по-господарському, не за призначенням. – Господарство розбазарював? – Людей у старці пускав? (Ю. Словник української мови у 20 томах