розбазарювати

розбаза́рювати

-юю, -юєш, недок., розбазарити, -рю, -риш, док., перех., розм.

Витрачати, роздавати і т. ін. що-небудь нерозсудливо, не по-хазяйському, не за призначенням.

|| перен. Безцільно, безглуздо витрачати (час, талант і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбазарювати — розбаза́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбазарювати — див. марнотратити Словник синонімів Вусика
  3. розбазарювати — див. розстрачувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розбазарювати — РОЗБАЗА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗБАЗА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм. Витрачати, роздавати і т. ін. що-небудь нерозсудливо, не по-господарському, не за призначенням. – Господарство розбазарював? – Людей у старці пускав? (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. розбазарювати — РОЗБАЗА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗБАЗА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Витрачати, роздавати і т. ін. що-небудь нерозсудливо, не по-хазяйському, не за призначенням. — Господарство розбазарював? — Людей у старці пускав? (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах