розбатувати

РОЗБАТУВА́ТИ див. розбато́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбатувати — розбатува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбатувати — див. розбатовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбатувати — РОЗБАТУВА́ТИ див. розбато́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розбатувати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. розбатувати — Розбато́вувати, -вую, -єш сов. в. розбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать на куски. Розбатовують телицю, стегна запікають. Рудан. І. 75. Словник української мови Грінченка