1. Словник української мови в 11 томах

розбатовувати

РОЗБАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Розрізати що-небудь на шматки.

Ідуть вони до телиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (Рудан., Тв., 1959, 272);

// безос.

— Що ж там у тебе, Федоре? — Ногу перебило осколком. Так і розбатувало, — кусаючи сполотнілі губи, тамуючи стогін, сказав матрос Горбач (Кучер, Голод, 1961, 117);

// Розривати, шматувати що-небудь.

Розбатував на собі одежу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбатовувати — розбато́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбатовувати — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. розбатовувати — -ую, -уєш, недок., розбатувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Розрізати що-небудь на шматки. || безос. || Розривати, шматувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розбатовувати — РОЗБАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. Розрізати що-небудь на шматки. Ідуть вони до телиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); // безос. – Що ж там у тебе, Федоре?... Словник української мови у 20 томах
  5. розбатовувати — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови