розбатовувати
розбато́вувати
-ую, -уєш, недок., розбатувати, -ую, -уєш, док., перех., розм.
Розрізати що-небудь на шматки.
|| безос.
|| Розривати, шматувати що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбатовувати — розбато́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розбатовувати — див. різати Словник синонімів Вусика
- розбатовувати — РОЗБАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. Розрізати що-небудь на шматки. Ідуть вони до телиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); // безос. – Що ж там у тебе, Федоре?... Словник української мови у 20 томах
- розбатовувати — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розбатовувати — РОЗБАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Розрізати що-небудь на шматки. Ідуть вони до телиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (Рудан., Тв., 1959, 272); // безос. — Що ж там у тебе, Федоре?... Словник української мови в 11 томах