розбатований
РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розбатува́ти.
— Ач, — роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, — хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили… (Стар., Облога.., 1961, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбатований — розбато́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розбатований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбатований — РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розбатува́ти. – Ач, – роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, – хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили... (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах