1. Словник української мови в 11 томах

розбивання

РОЗБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбива́ти 1-3, 5-7, 9-18.

Під впливом випасу рослинність пісків дуже змінюється, причому не стільки від поїдання рослин, скільки від розбивання піщаного грунту копитами (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 16);

Був застосований [у парку Олександрії] регулярний принцип планування як в організації насаджень, так і в розбиванні доріжок біля будинків (Парк Олександрія.., 1949, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбивання — розбива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розбивання — -я, с. Дія за знач. розбивати 1-3), 5-7), 9-18). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбивання — РОЗБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбива́ти 1–3, 5–7, 9–18. Під впливом випасу рослинність пісків дуже змінюється, причому не стільки від поїдання рослин, скільки від розбивання піщаного ґрунту копитами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. розбивання — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Словник синонімів української мови