розбивання

РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Потреба собору, потреба краси, так само, як і огида до руйнування, видно, завжди жевріла в цих людях, будівничих за покликанням (О. Гончар); Багато пам'яток вони (Яворницький і Рейнгард) взяли на облік і зберегли від руйнації (І. Шаповал); Прикубанські степи заселялись запорожцями після січової руїни (М. Коцюбинський); Розвал радянської імперії — це перемога поневолених народів (з газети); Деякі (монголи) попадали в правдиву манію вбивання та нищення (І. Франко); Зруйновані ми.. Широкою рікою розлилися пожежі і знищення по Підгір'ю (І. Франко); Дорогою співали пісень про ламання "високих замків", пробивання "кам'яних стін", доставання "красної дівиці" (з науково-популярної літератури); Розбивання машин; Розвалювання будинків; Громадянська війна завдала величезних руйнувань. Розорення зазнали цілі промислові райони (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбивання — розбива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розбивання — -я, с. Дія за знач. розбивати 1-3), 5-7), 9-18). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбивання — РОЗБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбива́ти 1–3, 5–7, 9–18. Під впливом випасу рослинність пісків дуже змінюється, причому не стільки від поїдання рослин, скільки від розбивання піщаного ґрунту копитами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. розбивання — РОЗБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбива́ти 1-3, 5-7, 9-18. Під впливом випасу рослинність пісків дуже змінюється, причому не стільки від поїдання рослин, скільки від розбивання піщаного грунту копитами (Рослин. Нижн. Придніпр. Словник української мови в 11 томах