розбрехати
РОЗБРЕХА́ТИ див. розбрі́хувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбрехати — розбреха́ти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- розбрехати — див. розбріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбрехати — РОЗБРЕХА́ТИ див. розбрі́хувати. Словник української мови у 20 томах
- розбрехати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розбрехати — Розбрехати см. розбріхувати. Словник української мови Грінченка