1. Словник української мови Грінченка

розбрехати

Розбрехати

см. розбріхувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрехати — розбреха́ти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. розбрехати — див. розбріхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбрехати — РОЗБРЕХА́ТИ див. розбрі́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розбрехати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розбрехати — РОЗБРЕХА́ТИ див. розбрі́хувати. Словник української мови в 11 томах