1. Словник української мови Грінченка

розбрехатися

Розбреха́тися, -шу́ся, -шешся

гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. Г. Арт. (О. 1861. III. 83).

2) Разболтаться. Троянці пяні розбрехались і чванилися без «пуття. Котл. Ен. V. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрехатися — розбреха́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбрехатися — див. розбріхуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбрехатися — РОЗБРЕХА́ТИСЯ див. розбрі́хуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розбрехатися — РОЗГА́ВКАТИСЯ (про собаку), РОЗБРЕХА́ТИСЯ. Ряба здоровенна собака на прив'язі біля комори почала гавкати. — От розгавкався! Хазяїн кращий від тебе, та не гавкає! — сказала Маруся (Панас Мирний); — Гай, гай!.. — сказав Явтух: — Рябко!... Словник синонімів української мови
  5. розбрехатися — РОЗБРЕХА́ТИСЯ див. розбрі́хуватися. Словник української мови в 11 томах