розбризкати
Розбризкати, -ся
см. розбризкувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбризкати — розбри́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбризкати — див. розбризкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбризкати — РОЗБРИ́ЗКАТИ див. розбри́зкувати. Словник української мови у 20 томах
- розбризкати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Словник синонімів української мови
- розбризкати — Розбри́зкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розбризкати — РОЗБРИ́ЗКАТИ див. розбри́зкувати. Словник української мови в 11 томах