1. Словник української мови у 20 томах

розбризкати

РОЗБРИ́ЗКАТИ див. розбри́зкувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбризкати — розбри́зкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбризкати — див. розбризкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбризкати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Словник синонімів української мови
  4. розбризкати — Розбри́зкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбризкати — РОЗБРИ́ЗКАТИ див. розбри́зкувати. Словник української мови в 11 томах
  6. розбризкати — Розбризкати, -ся см. розбризкувати, -ся. Словник української мови Грінченка