розбуджуватися
РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док., розм.
1. Прокидатися від сну.
Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Ірчан, II, 1958, 161);
*Образно. І жайворон крикне, і качка закряче, Розбудиться поле, й гаї заколише Пустотливий вітер весняного лету (Ус., Листя.., 1956, 135).
2. перен. Виходити із стану спокою, апатії, ставати діяльним, активним.
3. перен. Виникати, проявлятися або посилюватися (про почуття, переживання, думки і т. ін.).
Дійсно, тут може розбуджуватися фантазія, звідси може зачерпнути натхнення і.. поет, і артист (Хотк., ІІ, 1966, 408).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбуджуватися — розбу́джуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розбуджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розбудитися, -буджуся, -будишся, док., розм. 1》 Прокидатися від сну. 2》 перен. Виходити зі стану спокою, апатії, ставати діяльним, активним. 3》 перен. Виникати, проявлятися або посилюватися (про почуття, переживання, думки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбуджуватися — РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док., розм. 1. Прокидатися від сну. Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Мирослав Ірчан); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- розбуджуватися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови