1. Словник української мови в 11 томах

розбунтуватися

РОЗБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм., рідко. Дуже схвилюватися, розтривожитися від чого-небудь;

// Зняти бунт ( див. бунт¹).

*Образно. [Любчик:] Ах, зачекайте! (Хапає хліб, розмотує свій рюкзак). Тут так розбунтувався, так розбунтувався… [Миколаш:] Хто? [Любчик:] Апетит (Баш, П’єси, 1958, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбунтуватися — розбунтува́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розбунтуватися — -уюся, -уєшся, док., розм., рідко. Дуже схвилюватися, розтривожитися від чого-небудь. || Зняти бунт (див. бунт I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбунтуватися — РОЗБУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм., рідко. Дуже схвилюватися, розтривожитися від чого-небудь; // Зняти бунт (див. бунт¹). * Образно. [Любчик:] Ах, зачекайте! (Хапає хліб, розмотує свій рюкзак). Тут так розбунтувався, так розбунтувався... [Миколаш:] Хто? [Любчик:] Апетит (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах