розбуравити

РОЗБУРА́ВИТИ див. розбура́влювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуравити — розбура́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбуравити — див. розбуравлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбуравити — РОЗБУРА́ВИТИ див. розбура́влювати. Словник української мови у 20 томах