розбуравити

розбура́вити

див. розбуравлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуравити — розбура́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбуравити — РОЗБУРА́ВИТИ див. розбура́влювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розбуравити — РОЗБУРА́ВИТИ див. розбура́влювати. Словник української мови в 11 томах