1. Словник української мови в 11 томах

розбухання

РОЗБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбуха́ти.

Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об’єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (Стол.-буд. справа, 1957, 24);

Як писати сценарій?.. Чи бути стриманим, як у театральній п’єсі, чи прагнути, навпаки, дати такий запис, де ремарки хоч і не призвели б до розбухання сценарію і не виводили б його із специфічно зорового ряду, проте не тільки своїм змістом, але й формою якнайглибше розкривали б ідею? (Довж., III, 1960, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбухання — розбуха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розбухання — -я, с. Дія за знач. розбухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбухання — РОЗБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбуха́ти. Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об'єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах