1. Словник української мови в 11 томах

розбушовувати

РОЗБУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУШУВА́ТИ, у́ю у́єш, док., перех., розм. Розкидати, розривати що-небудь.

Неподалік працює Брага; йде попереду своєї бригади, риє, горне, розбушовує землю (Гончар, Тронка, 1963, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбушовувати — розбушо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбушовувати — -ую, -уєш, недок., розбушувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Розкидати, розривати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбушовувати — РОЗБУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУШУВА́ТИ, у́ю у́єш, док., що, розм. Розкидати, розривати що-небудь. Неподалік працює Брага; йде попереду своєї бригади, риє, горне, розбушовує землю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах