розважальний
РОЗВАЖА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розважання.
Моцарт створив багато побутової розважальної і танцювальної музики (Мист., 1, 1956, 45);
Грабовський критикував деяких українських письменників за надмірне захоплення історичною тематикою, за ідеалізацію історичного минулого України, за пустопорожні розважальні твори, позбавлені серйозного змісту і розраховані на зовнішній ефект (Ком. Укр., 8, 1964, 76);
Розважальне фотографування використовує оптичні і механічні прийоми для утворення різних фотографічних ефектів (Довідник фот.., 1959, 100);
Поїздка спеціаліста в господарство — не розважальна прогулянка. Це його основна організаторська робота (Рад. Укр., 14.III 1964, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розважальний — розважа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- розважальний — [розважал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- розважальний — -а, -е. Признач. для розважання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розважальний — РОЗВАЖА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розважання. Моцарт створив багато побутової розважальної і танцювальної музики (з наук. літ.); Грабовський критикував деяких українських письменників за надмірне захоплення історичною тематикою... Словник української мови у 20 томах