1. Словник української мови у 20 томах

розважальний

РОЗВАЖА́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для розважання.

Моцарт створив багато побутової розважальної і танцювальної музики (з наук. літ.);

Грабовський критикував деяких українських письменників за надмірне захоплення історичною тематикою, за ідеалізацію історичного минулого України, за пустопорожні розважальні твори, позбавлені серйозного змісту і розраховані на зовнішній ефект (з публіц. літ.);

Розважальне фотографування використовує оптичні й механічні прийоми для утворення різних фотографічних ефектів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважальний — розважа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розважальний — [розважал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. розважальний — -а, -е. Признач. для розважання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розважальний — РОЗВАЖА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для розважання. Моцарт створив багато побутової розважальної і танцювальної музики (Мист., 1, 1956, 45); Грабовський критикував деяких українських письменників за надмірне захоплення історичною тематикою... Словник української мови в 11 томах