розважити

РОЗВА́ЖИТИ¹ див. розважа́ти.

РОЗВА́ЖИТИ² див. розва́жувати¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважити — розва́жити 1 дієслово доконаного виду відволікти, розвеселити розва́жити 2 дієслово доконаного виду поділити на частини Орфографічний словник української мови
  2. розважити — Розва́жити, розва́жувати. Обміркувати, зважити, всебічно розглянути. Буду вдоволений, коли Вп. патріоти ваші розважать порушену мною тут справу і вискажуть свою думку (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. розважити — I див. розважати. II див. розважувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розважити — РОЗВА́ЖИТИ¹ див. розважа́ти. РОЗВА́ЖИТИ² див. розва́жувати¹. Словник української мови у 20 томах
  5. розважити — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  6. розважити — Розва́жити, -ва́жу, -ва́жиш; -ва́ж, -ва́жмо, -ва́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розважити — Розважити, -ся см. розважати, -ся и розважувати, -ся. Словник української мови Грінченка