1. Словник української мови в 11 томах

розварювати

РОЗВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех.

1. Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким;

// Варінням доводити що-небудь до повної готовності або надмірної м’якості.

2. перен., розм. Викликати у кого-небудь розслаблений стан; розморювати.

Літом спека так мене розварює, що до роботи я зовсім не гожуся [годжуся] (Мирний, V, 1955, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розварювати — розва́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розварювати — -юю, -юєш, недок., розварити, -варю, -вариш, док., перех. 1》 Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким. || Варінням доводити що-небудь до повної готовності або надмірної м'якості. 2》 перен., розм. Викликати у кого-небудь розслаблений стан; розморювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розварювати — РОЗВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док. 1. що. Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким. Старший син попоїсть супу, смачного, коли розварити картоплю, як слід , .. і присолити, – поправиться син: він цю страву любить (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розварювати — Розварювати, -рюю, -єш сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить. Словник української мови Грінченка