розварювати
РОЗВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док.
1. що. Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким.
Старший син попоїсть супу, смачного, коли розварити картоплю, як слід , .. і присолити, – поправиться син: він цю страву любить (В. Барка);
// Варінням доводити що-небудь до повної готовності або надмірної м'якості.
2. кого, перен., розм. Викликати у кого-небудь розслаблений стан; розморювати.
Літом спека так мене розварює, що до роботи я зовсім не гожуся [годжуся] (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розварювати — розва́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розварювати — -юю, -юєш, недок., розварити, -варю, -вариш, док., перех. 1》 Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким. || Варінням доводити що-небудь до повної готовності або надмірної м'якості. 2》 перен., розм. Викликати у кого-небудь розслаблений стан; розморювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розварювати — РОЗВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех. 1. Варячи, робити що-небудь розсипчастим, крихким; // Варінням доводити що-небудь до повної готовності або надмірної м’якості. 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
- розварювати — Розварювати, -рюю, -єш сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить. Словник української мови Грінченка