1. Словник української мови в 11 томах

розвихрити

РОЗВИ́ХРИТИ, рю, риш, док., перех. Здійняти вихором;

// Розтріпати, розметати в різні боки.

Розвихрила буйне волосся Відкрита вітрам височінь (Бажан, Роки, 1957, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвихрити — розви́хрити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвихрити — -рю, -риш, док., перех. Здійняти вихором. || Розтріпати, розметати в різні боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвихрити — РОЗВИ́ХРИТИ див. розви́хрювати. Словник української мови у 20 томах