розвихрити
РОЗВИ́ХРИТИ див. розви́хрювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвихрити — розви́хрити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвихрити — -рю, -риш, док., перех. Здійняти вихором. || Розтріпати, розметати в різні боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвихрити — РОЗВИ́ХРИТИ, рю, риш, док., перех. Здійняти вихором; // Розтріпати, розметати в різні боки. Розвихрила буйне волосся Відкрита вітрам височінь (Бажан, Роки, 1957, 260). Словник української мови в 11 томах