розвихреність

РОЗВИ́ХРЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до розви́хрений 2.

Горе не в потягу молодих [поетів] до декларацій, не в рясності самооцінок, самоозначень як таких, а в їх смисловій легковісності, неземній і “космічній” абстрактності (з газ.);