розвихрений
РОЗВИ́ХРЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розви́хрити.
Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі, – все в душі моїй відбито, наче небо у Дніпрі (В. Сосюра);
Дощу нема й тепер. Чорні стовпи кружляють у степу, високі гілки на вершині розвихрені, мов проклята квітка чортополоху (В. Кучер).
2. у знач. прикм. Який здійнявся вихором.
Під колесами тачанок сніг розвихрений летить (В. Сосюра);
Мчать автомобілі назустріч тучам пилюки, назустріч розвихреній соломі та листю, що вітер жене степом на них (О. Гончар);
// Який розтріпався, розметався в різні боки.
Над повіткою вітер бавився розвихреною стріхою (Н. Рибак);
Він ішов далі, простоволосий, з розвихреною світлою чуприною, стрункий, з гордо піднесеною головою (А. Хижняк);
На розпатланій, розвихреній чуприні його дрібненькою росичкою тремтіли краплини талого снігу (А. Дімаров).
Значення в інших словниках
- розвихрений — розви́хрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розвихрений — див. кошлатий; розлогий Словник синонімів Вусика
- розвихрений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розвихрити. 2》 у знач. прикм. Який здійнявся вихором. || Який розтріпався, розметався в різні боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвихрений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- розвихрений — РОЗВИ́ХРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розви́хрити. Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі, — все в душі моїй відбито, наче небо у Дніпрі (Сос., Щоб сади.., 1947, 88); Дощу нема й тепер. Словник української мови в 11 томах