розвихрений

розви́хрений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розвихрити.

2》 у знач. прикм. Який здійнявся вихором.

|| Який розтріпався, розметався в різні боки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвихрений — розви́хрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розвихрений — див. кошлатий; розлогий Словник синонімів Вусика
  3. розвихрений — РОЗВИ́ХРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розви́хрити. Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі, – все в душі моїй відбито, наче небо у Дніпрі (В. Сосюра); Дощу нема й тепер. Словник української мови у 20 томах
  4. розвихрений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розвихрений — РОЗВИ́ХРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розви́хрити. Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі, — все в душі моїй відбито, наче небо у Дніпрі (Сос., Щоб сади.., 1947, 88); Дощу нема й тепер. Словник української мови в 11 томах