1. Словник української мови в 11 томах

розворений

РОЗВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розво́рити;

// У знач. прикм.

Сергій приставив до куща велосипеда, підійшов до розворених возів (Мушк., Чорний хліб, 1960, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розворений — розво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розворений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розворити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розворений — РОЗВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розво́рити. Розворені для перевезення лісу вози; // у знач. прикм. Сергій приставив до куща велосипеда, підійшов до розворених возів (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах