розворушення

РОЗВОРУ́ШЕННЯ, я, с., рідко.

1. Дія за знач. розворуши́ти 1, 2.

2. Те саме, що збу́дження 2.

— В повіті клекотіло, як у казані. Відбувалися збори, оба кандидати обкидали болотом один одного і противні партії, сипались кореспонденції, напасті, інтерпеляції і спростовання, розворушення росло до печуваних розмірів (Фр., III, 1950, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розворушення — розвору́шення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розворушення — -я, с., рідко. 1》 Дія за знач. розворушити 1), 2). 2》 Те саме, що збудження 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розворушення — РОЗВОРУ́ШЕННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. розворуши́ти. Розворушення покосів. 2. Те саме, що збу́дження 2. – В повіті клекотіло, як у казані. Відбувалися збори, оба [обидва] кандидати обкидали болотом один одного.., розворушення росло до нечуваних розмірів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах