розвідний
РОЗВІ́ДНИ́Й¹, ві́дна́, ві́дне́.
1. Стос. до розводу (у 4 знач.).
2. у знач. ім. розвідни́й, но́го, ч.; розвідна́, но́ї, ж., розм. Людина, яка розірвала шлюб.
Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою, яка живе тепер на становищі розвідної (Гончар, Тронка, 1963, 333).
3. у знач. ім., тільки розвідна́, розм. Свідоцтво про розлучення.
Тесть уже давав і розвідну, казав, сам добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів (Сл. Гр.).
РОЗВІДНИ́Й², а́, е́.
1. Який використовується для розведення, розмноження чого-небудь.
Розвідні теплиці.
2. Який служить для розподілу чого-небудь.
Треба.. почати спорудження розвідних водопроводів і фільтрувальної станції в м. Горлівці (Наука.., 6, 1956, 5).
3. Який має рухомі частини, завдяки чому його можна розводити, розсувати.
Через Дніпро було перекинуто розвідний дерев’яний міст (Дмит., Розлука, 1957, 185).
Значення в інших словниках
- розвідний — розві́дни́й 1 прикметник який розірвав шлюб розвідни́й 2 прикметник для розмноження; розподілу; який можна розсувати Орфографічний словник української мови
- розвідний — -а, -е. 1》 Який використовується для розведення, розмноження чого-небудь. Розвідні теплиці. 2》 Який служить для розподілу чого-небудь. 3》 Який має рухомі частини, завдяки чому його можна розводити, розсувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвідний — РОЗВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який використовується для розведення, розмноження чого-небудь. Розвідні теплиці; Розвідні сорти. 2. Який служить для розподілу чого-небудь. Треба .. почати спорудження розвідних водопроводів і фільтрувальної станції... Словник української мови у 20 томах