1. Словник української мови в 11 томах

розгарячатися

РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док.

1. рідко. Робитися дуже гарячим, сильно нагріватися (про предмети);

// Дуже зігріватися (про людину).

Розгарячилася [Надія] після чарки, розрум’янилась (Баш, Надія, 1960, 75).

2. перен. Приходити в збуджений стан, гарячитися.

Пустили на голоси: вибрали Чіпку. Далі, розгарячившись, вибрали Саєнка в губернські гласні (Мирний, І, 1949, 383);

[Вітровий:] Я розгарячився на зборах і сказав, — не приймаєте мій план, тоді зніміть мене з заступника голови (Корн., II, 1955, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгарячатися — розгаряча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгарячатися — -аюся, -аєшся і розгарячуватися, -уюся, -уєшся, недок., розгарячитися, -чуся, -чишся, док. 1》 рідко. Робитися дуже гарячим, сильно нагріватися (про предмети). || Дуже зігріватися (про людину). 2》 перен. Приходити у збуджений стан, гарячитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгарячатися — РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. рідко. Робитися дуже гарячим, сильно нагріватися (про що-небудь); // Дуже зігріватися (про людину). Словник української мови у 20 томах
  4. розгарячатися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови