1. Словник української мови в 11 томах

розгонисто

РОЗГО́НИСТО. Присл. до розго́нистий.

Парубок розгонисто навстіж відкриває співучі ворота (Стельмах, II, 1962, 406);

Коси Марії розгонисто лежать на мураві (Ільч., Вибр., 1948, 49);

Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки «друкувати», поставив дату і розгонисто підписався (Перв., Дикий мед, 1963, 152);

Сагайдак розгонисто розсміявся і, стріпнувши своїм цупким чубом, глянув на Кужеля (Добр., Тече річка.., 1961, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгонисто — розго́нисто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розгонисто — Присл. до розгонистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгонисто — РОЗГО́НИСТО. Присл. до розго́нистий. Парубок розгонисто навстіж відкриває співучі ворота (М. Стельмах); Коси Марії розгонисто лежать на мураві (О. Словник української мови у 20 томах