розгулятися

РОЗГУЛЯ́ТИСЯ див. розгу́люватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгулятися — розгуля́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгулятися — див. розгулюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгулятися — РОЗГУЛЯ́ТИСЯ див. розгу́люватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розгулятися — Розгулявся, як теля на припоні. Про дитину, яка бешкетує. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. розгулятися — ні́де розгуля́тися о́ку. Де-небудь немає можливості подивитися вдалину (про обмежений якимись перешкодами простір). На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний). Фразеологічний словник української мови
  6. розгулятися — ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. розгулятися — Розгуля́тися, -ля́юся, -єшся гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Словник української мови Грінченка