розгулятися
Розгуля́тися, -ля́юся, -єшся
гл.
1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389.
2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали. Чуб. V. 64.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгулятися — розгуля́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгулятися — див. розгулюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгулятися — РОЗГУЛЯ́ТИСЯ див. розгу́люватися. Словник української мови у 20 томах
- розгулятися — Розгулявся, як теля на припоні. Про дитину, яка бешкетує. Приповідки або українсько-народня філософія
- розгулятися — ні́де розгуля́тися о́ку. Де-небудь немає можливості подивитися вдалину (про обмежений якимись перешкодами простір). На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний). Фразеологічний словник української мови
- розгулятися — ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розгулятися — РОЗГУЛЯ́ТИСЯ див. розгу́люватися. Словник української мови в 11 томах