розгукатися

Значення в інших словниках

1. розгукатися — розгу́катися дієслово доконаного виду розбушуватися рідко розгука́тися дієслово доконаного виду розкричатися рідко Орфографічний словник української мови
2. розгукатися — див. кричати Словник синонімів Вусика
3. розгукатися — I -ається, док., рідко. Розбушуватися, розігратися (про природу). II -аюся, -аєшся, док., рідко. Те саме, що розкричатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгукатися — РОЗГУКА́ТИСЯ¹, а́ється, док., рідко. Розбушуватися, розігратися (про природу). Тою порою, що спінений Понт розгукався і плеще, Вчув і стривожився вельми Нептун, – що негода зірвалась (М. Зеров). РОЗГУКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., рідко. Словник української мови у 20 томах
5. розгукатися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
6. розгукатися — РОЗГУКА́ТИСЯ¹, а́ється, док., рідко. Розбушуватися, розігратися (про природу). Тою порою, що спінений Понт розгукався і плеще, Вчув і стривожився вельми Нептун, — що негода зірвалась (Зеров, Вибр., 1966, 224). РОЗГУКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., рідко. Словник української мови в 11 томах