роздивлятися

РОЗДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. розди́вляться; док.

1. перех. і без додатка, також на кого — що. Уважно оглядаючи, розглядаючи, ознайомлюватися з ким-, чим-небудь.

Через кілька хвилин хлопці вже сиділи в холодку під грушею та й роздивлялися на книжку з малюнками (Гр., II, 1963, 15);

Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п’ят і щось зважувала (Баш, На.. дорозі, 1967, 9);

Вона тобі й цикаду, і ящірку сама зловить, щоб зблизька її з дітьми роздивитись (Гончар, Тронка, 1963, 221);

// Пильно вдивляючись, старанно розглядаючи, помічати, розрізняти, бачити кого-, що-небудь.

З-за світла замаячила перед ним лиса голова.. Яків аж на стіл зліг, роздивляючись та пізнаючи (Мирний, І, 1954, 294);

Давид похмурився і пильно став роздивлятися на заголовок книжки. І дивно — не прочитає заголовка (Головко, II, 1957, 100);

Я довго-довго придивлявся… Це, може, скарб мені явивсь? І вже був трошечки злякався, А потім годі — роздививсь (Гл., Вибр., 1951, 209);

Обличчя його я не могла роздивитись, бо він був ще досить далеко (Л. Укр., III, 1952, 607);

Кульжан намагалася роздивитися, де батькова юрта, але пісок запорошив їй очі (Тулуб, В степу.., 1964, 72).

2. неперех. Те саме, що розгляда́тися 1.

Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки (Мирний, І, 1949, 130);

Ольга з острахом водила очима по церкві — роздивлялася (Кач., II, 1958, 13);

Поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо (Шевч., І, 1963, 313);

Ще не знали нічого одне про одного, ще не роздивилися навіть як слід, а вже існував між ними невидимий вогняний місточок (Загреб., Європа. Захід, 1961, 266).

3. неперех., перен., рідко. Пильно приглядаючись, старанно розбираючись, оцінювати кого-, що-небудь.

Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблено те, що нам до вподоби (Коцюб., II, 1955, 241);

— На тебе,— коли роздивитися з усіх боків, нічим не вгодиш, як на мою тещу (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 6);

— Скільки треба, щоб роздивитись, що дівчина непогана (Головко, І, 1957, 458);

Підуть [батьки] на розглядини, роздивляться, що воно за людина, чи до пари, чи роботяща, чи на здоров’я гожа (Тют., Вир, 1964, 125).