роздмухати

РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати.

РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздмухати — роздму́хати дієслово доконаного виду роздмуха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздмухати — I роздм`ухатидив. роздмухувати. II роздмух`атидив. роздмухувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздмухати — РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати. РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. роздмухати — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Фразеологічний словник української мови
  5. роздмухати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док. Словник синонімів української мови
  6. роздмухати — Роздмуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть. Словник української мови Грінченка