роздмухати

роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Богобоязливий Кіндрат .. господарське кадило почав роздувати з маленького (О. Ковінька); — Новий цех організовуватиму.. Спершу це не цех буде, а так — невеличка установка. А там подивимось. Проте мені вже видно: таке кадило роздмухаємо… (Ю. Шовкопляс); Депутати мусять всім поклонитись, щоб виманити царицю до Києва. Не треба лякати петиціями, встигнете зробити усе те дома і в слушну годину; дома роздуємо кадило (М. Лазорський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздмухати — роздму́хати дієслово доконаного виду роздмуха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздмухати — I роздм`ухатидив. роздмухувати. II роздмух`атидив. роздмухувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздмухати — РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати. РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати. Словник української мови у 20 томах
  4. роздмухати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док. Словник синонімів української мови
  5. роздмухати — РОЗДМУ́ХАТИ див. роздму́хувати. РОЗДМУХА́ТИ див. роздму́хувати. Словник української мови в 11 томах
  6. роздмухати — Роздмуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть. Словник української мови Грінченка