1. Фразеологічний словник української мови

роздмухувати

роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Богобоязливий Кіндрат .. господарське кадило почав роздувати з маленького (О. Ковінька); — Новий цех організовуватиму.. Спершу це не цех буде, а так — невеличка установка. А там подивимось. Проте мені вже видно: таке кадило роздмухаємо… (Ю. Шовкопляс); Депутати мусять всім поклонитись, щоб виманити царицю до Києва. Не треба лякати петиціями, встигнете зробити усе те дома і в слушну годину; дома роздуємо кадило (М. Лазорський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздмухувати — роздму́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздмухувати — -ую, -уєш і рідко роздмухати, -аю, -аєш, недок., роздмухати, -аю, -аєш і рідко роздмухнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь. || безос. || Примушувати яскраво палати, світити (вогонь, полум'я). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздмухувати — РОЗДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДМУ́ХАТИ, аю, аєш і рідко РОЗДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. роздмухувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док. Словник синонімів української мови
  5. роздмухувати — РОЗДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДМУ́ХАТИ, аю, аєш і рідко РОЗДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. роздмухувати — Роздмухувати, -хую, -єш гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. І. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96. Словник української мови Грінченка