роздобріти
РОЗДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
1. Стати добрим, добродушним.
Христя дуже дивувалася, чого се так хазяйка роздобріла (Мирний, IV, 1955, 69);
— Оце так батько! — задоволено говорять стрільці. — А ми даремно на нього накинулись. — Щось роздобрів він дуже, — з недовірою говорять треті (Цюпа, Назустріч.., 1958, 111).
2. Стати товстим, огрядним.
Чорні брови, мов п’явки, уп’ялися над чорними блискучими очима; шия, руки, стан, груди роздобріли, розпухли (Мирний, IV, 1955, 31);
Несподівано на старість роздобрів Сафрон, погладшав, наче помолодшав (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 651).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздобріти — роздобрі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- роздобріти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати добрим, добродушним. 2》 Стати товстим, огрядним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздобріти — РОЗДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Стати добрим, добродушним. Христя дуже дивувалася, чого се так хазяйка роздобріла (Панас Мирний); – Оце так батько! – задоволено говорять стрільці. – А ми даремно на нього накинулись. Словник української мови у 20 томах
- роздобріти — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови