роздрочуватися

РОЗДРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДРОЧИ́ТИСЯ, рочу́ся, ро́чишся, док., розм.

1. Те саме, що роздрато́вуватися 1.

Роздрочилися всі троє до крайності, бо всі троє, спорячи, не добирали виразів (Л. Укр., V, 1956, 61);

— К дияволу кармазинів! — загукала громада, роздрочившись, як бугаї (П. Куліш, Вибр., 1969, 72);

Хоть нижчий він од січовика, а як роздрочився, так страшно й глянуть на його постать (Стор., І, 1957, 338).

2. тільки недок. Пас. до роздро́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздрочуватися — роздро́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. роздрочуватися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. роздрочуватися — -уюся, -уєшся, недок., роздрочитися, -рочуся, -рочишся, док., розм. 1》 Те саме, що роздратовуватися 1). 2》 тільки недок. Пас. до роздрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздрочуватися — РОЗДРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДРОЧИ́ТИСЯ, рочу́ся, ро́чишся, док., розм. 1. Те саме, що роздрато́вуватися 1. Роздрочилися всі троє до крайності, бо всі троє, спорячи, не добирали виразів (Леся Українка); – К дияволу кармазинів!... Словник української мови у 20 томах